24.04.2015 г. Поддержка демобилизованных в действии.

1

Він повернувся з війни живим та неушкодженим. 25 -ти річний військовослужбовець Володимир Шаповалов служив в Луганському прикордонному загоні. Він захищав власну Вітчизну ціною життя, здоров’я та “спокійних снів”.

Після пережитого, побаченого і відчутого Володимир повернувся додому, в інший — тихий та щасливий світ, до своєї дружини та дітей. Зараз він звикає до життя без війни і вчиться жити із набутим на Донбасі досвідом.


“Коли повернувся додому, в перші тижні було важко адаптуватися до мирного життя. Я звик, що на фронті весь час щось зривається, свистить, стріляє, потрібно бути завжди готовим до найгіршого, а тут виходиш ввечері на двір і чуєш тишу та гул трамваїв, важко перелаштуватися. Переживаю, що там залишились мої друзі, хлопці, які жили в зоні АТО, які не можуть потрапити додому. Бувало що багато курив, не спав, бо весь час снилися бої та загиблі друзі”, — розповідає Володимир.

Після повернення до мирного життя військовослужбовець залишився без роботи. Звернувся до міського центру зайнятості, але для того, щоб стати на облік та отримувати соціальні виплати, бійцю потрібно було пройти досить довгий шлях. Центр вимагав витяг з наказу (інформація про статтю, за якою боєць був звільнений) та довідку про доходи за останні пів року. Потім демобілізованого відправили до військкомату, але там повідомили, що не вирішують питання такого характеру. Щоб отримати всі необхідні документи Володимир мав два варіанти: або знову їхати до Луганського загону, або отримати їх поштою, а оскільки загін постійно змінює місце локації цей процес міг зайняти від декількох місяців до півроку. Тоді військовослужбовець звернувся за допомогою до філії волонтерського центру юридичної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО та їх сімей «Харків з тобою» і познайомився з волонтером громадського об’єднання “Help Army” Olena Sherzhukova, яка не залишилася осторонь та знайшла способи прискорено вирішити проблему.

“Ми зіткнулися з великою проблемою всіх демобілізованих, які стають на облік. Щоб не ганяти бійців з Центру зайнятості до військкомату і далі по колу, ми створили ще один пункт волонтерської допомоги (перший знаходиться на Гоголя,11 у офісі ГО “Самопоміч”), безпосередньо у Центрі зайнятості. А далі нам довелося терміново в “пожежному” порядку придумувати механізм, як отримати необхідні документи. Ми вирішили, що поки Міністерство Оборони та Мінсоцполітики будуть між собою воювати та вирішувати хто кому повинен надавати папери, наші бійці тим часом залишаються без матеріального забезпечення, так як мінімалка в 544 гривні це сльози”, — пояснила Олена Шержукова.

Волонтерами “Help Army” було сформовано пакети документів по 75 бійцям з аналогічною проблемою, які направлено у вигляді запитів до різних військових частин. В результаті через півтора тижні прийшла відповідь, необхідні документи повернулися до центру зайнятості і вже цього місяця військовослужбовці, в тому числі і Володимир Шаповалов зможуть отримати соціальні виплати.

Коли Володимир відчув що є люди, які не байдужі, які охоче надають реальну підтримку і допомогу, то звернувся до волонтерів “Help Army”, ще з одним проханням. 11 квітня у бійця народилася друга дитина, але на сьогодні молода сім’я Шаповалових не має змоги купити дитячу коляску. Харківські волонтери розповідають, що відразу відгукнулися на прохання. Олена Шержукова написала пост на своїй сторінці у Фейсбуці про збір коштів на придбання коляски, пост поширювався серед знайомих, цю ідею підтримали і представники ГО “Самопоміч” і так загальними зусиллями у новонародженої Мар’яни з’явилася нова коляска.

2 4

“Ви знаєте, коли народилася дитина я одразу кинув палити, мені зараз і допомога психологів не потрібна, я подивився на життя по новому. Ми з дружиною на новий візочок і не розраховували, так приємно. Коли виходили на вулицю дитину на руках тримали, але вона росте і час прогулянок збільшується, дуже незручно було. Тому хочу подякувати волонтерам “Help Army”, особисто Олені Шержуковій та харківській “Самопомочі” які надають підтримку демобілізованим, на жаль таких хлопців, як я дуже багато. Але коли ти знаєш, що є люди, які допомагають, це дуже підбадьорює” — зазначив демобілізований прикордонник Володимир Шаповалов.

3